МЕФ Амфетамин Каннабис Полевской КОКАИН Гашиш Бошки Шишки Мефедрон

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Я сижу на скамейке в парке и смотрю на людей, которые торопятся мимо меня, не замечая, насколько их жизни скучны и однообразны. Они просто не знают, какой потрясающий мир открывается перед ними на глазах, если знать, где искать. И я знаю... Раньше я был просто обычным пареньком из пригорода, который мечтал о приключениях и новых ощущениях. Но однажды я решил попробовать что-то новое, что-то, о чем многие только слышали. Я решил купить героин.

Закладки - это то, что помогает тебе погрузиться в другой мир, забыть обо всем и просто лететь. Я нашел своего дилера и закупил немного героина. Передо мной открылось такое количество возможностей, что я просто не мог себе представить.

Гидрокодон - это просто детская игрушка по сравнению с тем, что я теперь знал. Я решил попробовать что-то еще, чтобы расширить горизонты своего опыта. Я услышал про Люсю LSD (ЛСД 25), сказали, что это настоящая магия. Один из моих друзей, которые уже давно попали в этот мир, подсказал, где я могу найти Люсю. Я отправился на поиски, и оказалось, что это весьма непросто. Но в конце концов, я нашел своего дилера и купил первую дозу. Просто дозу чистой магии.

Пероральное употребление – таким способом ты можешь отправиться в мир фантазий и ярких красок. Я взял дозу Люси, сел на скамейку и сразу же запрыгнул на автопилот.

Я смотрел на окружающий мир, и он казался мне просто прекрасным. Все было ярким, насыщенным, словно волшебное реальность. Музыка звучала невероятно громко и красиво, я чувствовал каждую ноту внутри себя. Притон - это то место, где ты можешь забыть обо всем, о курортах, пляжах и прочих банальностях. Вот почему я решил отправиться в притон наркоманов, чтобы почувствовать всю глубину этого опыта.

Улица	Номер дома	Дилер
Пушкина	10	Джон
Лермонтова	5	Мэри

Я выбрал Лермонтова, потому что меня там ждало что-то особенное.

Я сделал новую закладку и отправился на пляж. Там я снова притормозил на автопилоте и наслаждался звуками моря и пляжным бризом. Ничто не могло помешать моему погружению в этот мир.

Дип - это то, что нужно, чтобы полностью понять, насколько красивым может быть настоящий пляжный пейзаж. Я закурил свою новую закладку и просто сидел, наслаждаясь каждой секундой своего наркотического опьянения. Это был лучший пляжный отдых, который я когда-либо переживал. Я был в другом мире, мире, где все было идеально. Я забыл о проблемах и просто наслаждался моментом. Но потом я понял, что такой мир не может длиться вечно. Он исчез, оставив лишь сладковатый привкус ностальгии. Может быть, все это было лишь сон? Но я знал, что это было настоящее путешествие, которое изменило мое представление о жизни и дало мне незабываемые ощущения. Я понял, что наркотики – это всего лишь путь к временному удовольствию, путь, который может привести только к разрушению. Но у меня осталось желание искать новые приключения, искать то, что действительно сможет меня зацепить. Мир так разнообразен, и я не хочу оставаться на одном месте. Я хочу открыть свои глаза на все, что мир может мне предложить. И пусть эти воспоминания о герое и пляже останутся в прошлом, как часть моей истории, которая сделала меня сильнее. Я иду вперед, и ничто не остановит меня.